Друге життя

У нас в громаді так: ми самі за землю відповідальні — дбаємо, доглядаємо. Коли обрали нинішнього голову, він ще більше нас організував: рукавиці вділи і пішли, пішли збирати сміття. Прибирати, косити, загрібати. Так ладно було, краса!

Про окупацію не хочу згадувати. А після гірко було, потрощене село… Ракети в лісі, ями, ну… від вибухів… А ми що. Спочатку навіть самі ставили таблички, саморобні, «Стоп міни». Порядок треба наводити! Спасибі всім тим бригадам, хто до нас їздив розгрібати ту вибухівку. Кожен день машина їхня їхала від нас знову зі снарядами — мені як камінь з душі.

Зараз вже все чисте. Друге життя дали землі — люди повертаються, потроху. А ми лагодимо, відбудовуємо, готуємося до весни, городи саджати. Живемо далі, одним словом, живемо.