Історія жінки-сапера з Запоріжжя

Землі байдуже, жінка ти чи чоловік. Ми всі тут однакові: брудні, втомлені.

Однакові правила, інструкції. Концентрація на роботі, на меті робити землю вільною від небезпеки.

Наша область Запорізька, на жаль, зараз така: ми тільки розчистили — знов прильоти. Різні типи, різні калібри боєприпасів. Але ми продовжуємо працювати, перевіряємо кожен сантиметрик. Це такий як материнський інстинкт — робиш все, що можеш, щоб тільки ніхто не загинув. Краще знайду я, ніж хтось. Сильно за дітей переживаю: вони знають, що небезпечно далеко ходити, але ж як друзі, компанія — спокуса росте. Краще, хай тут буде чисто.

Вчора знешкоджували ракету: поки підготували яму, на неї виліз равлик, уявляєте. Довелося рятувати! Все живе має жити.